Політична криза в Болгарії: чи можливий перехід до президентської республіки?

З 2021 року Болгарія переживає тривалу політичну кризу, вихід з якої за допомогою таких інструментів демократії, як парламентські вибори, достатньо складний. Нездатність політиків та існуючих парламентських політичних сил вийти із циклу позачергових виборів та сформувати постійний уряд все частіше ставить питання про ефективність усталеної парламентсько-президентської форми правління та підживлює прихильників радикальних змін політичного устрою Болгарії. 

Історія болгарського політичного переходу представляє собою пошук «твердої руки» — фігури, яка візьме на себе повну відповідальність за вирішення системних проблем. Часто це явище супроводжується бажанням знайти так званого ”хлопчика для биття”– зручного винуватця, який зможе взяти на себе відповідальність за політичні невдачі , безладдя, корупцію та навіть особисту безвідповідальність громадян, яку часто недооцінюють. 

Брак довіри до окремих державних інституцій та відчуття хаосу стимулюють прагнення людей до «сильного лідера», але історичний досвід, включно Болгарії, демонструє, що централізація влади часто призводить до авторитаризму та блокування демократичних процесів.

Додатковими чинниками, що впливають на політичну динаміку Болгарії, є повномасштабна агресія Росії проти України та посилення російської гібридної війни   проти Болгарії. Пропаганда, зовнішньоекономічний тиск, політичні маніпуляції, створення афілійованих груп і залучення агентів впливу створюють сприятливий грунт для просування ідей централізованого одноосібного правління.  Разом із тим, централізація влади в одних руках може призвести до переходу від демократії до автократії, а в крайньому випадку – до виходу Болгарії з Європейського Союзу та НАТО, що є стратегічною ціллю Росії. 

Ідея президентської республіки в Болгарії розглядається не просто як альтернатива, а як відповідь на давні структурні проблеми, закладені після краху комуністичного режиму 1989 року. Болгарська історія дає болючі уроки. Досвід періоду соціалізму, коли Георгі Димитров, Валко Червенков і найбільш виразний символ тривалого авторитарного режиму Тодор Живков, утверджували одноосібну владу, призвівши до репресій і втрати основних свобод болгар. Ця історична травма є однією з причин, через яку більшість болгарського суспільства та політичного класу насторожено ставляться до ідеї ще більш централізованої влади. Таким чином, сучасна політична криза та зовнішні виклики створюють середовище для обговорення реформування політичного устрою Болгарії.

Особливості конституційних процедур для зміни форми правління в Болгарії: референдум, Великі Народні Збори

В чинній Конституції Республіки Болгарія, яка діє з 1991 року і визначає країну як парламентську республіку на засадах розподілу влади, передбачена процедура зміни політичного устрою. Проте існуюча Конституція не допускає можливості прямого переходу до президентської республіки з розширеними повноваженнями президента. Нинішня правова система розрахована на систему поділу влади, що є гарантом демократичного процесу, але водночас створює певні обмеження для здійснення швидких і радикальних реформ. 

Для переходу до президентської форми правління Болгарії потрібно провести складну правову процедури, яка передбачає скликання Великих Народних Зборів Болгарії. Згідно з чинними нормами, зміни Конституції та фундаментальних принципів державного устрою можливі лише за участі Великих Народних Зборів Болгарії. Такий парламент складається з 400 народних представників і має повноваження приймати нову Конституцію, а також вирішувати питання про зміну форми державного устрою. Ініціатива скликання великого парламенту може надходити від половини народних обранців (120 із 240) або від самого президента. Після подання ініціативи парламент розглядає її у визначені терміни – не раніше ніж через два місяці і не пізніше ніж через п’ять місяців після подання. Для ухвалення рішення про скликання Великих Народних Зборів Болгарії необхідна підтримка не менше двох третин депутатів (160 із 240).

Після ухвалення парламентського рішення, президент протягом трьох місяців організовує вибори до Великих Народних Зборів, що дозволяє забезпечити легітимність проведення конституційних змін. Останні Великі Народні Збори були сьомими, які прийняли нову Конституцію Болгарії в 1991 році.

Оскільки зміна форми правління є фундаментальною трансформацією, важливо, щоб цей процес мав широку громадську підтримку. Серед можливих механізмів підтвердження цієї підтримки розглядається: Збір підписів - ініціативні групи можуть організувати кампанії зі збору підписів, що слугуватиме попереднім індикатором для визначення готовності суспільства підтримати зміни. І другий механізм, проведення національного референдуму - остаточне рішення щодо зміни устрою має бути прийняте на основі загальнодержавного голосування, де кожен громадянин матиме право висловити свою думку. Референдум зможе гарантувати, що такі зміни відображатимуть волю народу, а не лише політичних еліт.

Ініціативи щодо переходу до президентської республіки

За останні кілька років питання підготовки до референдуму щодо переходу до президентської форми правління порушувалося двічі. В 2023 році кампанію зі збору підписів анонсувала партія  «Има такъв народ» (ІТН), а в 2024 році - вихідці із Болгарської соціалістичної партії. В обох випадках експерти пов’язують ці ініціативи з президентом Руменом Радєвим, хоча сам він офіційно заперечував будь-яку причетність.  

У 2023 році партія «Іма такъв народ» (ІТН) ініціювала кампанію зі збору підписів для організації референдуму, який мав на меті визначити, чи підтримує громадськість проведення виборів до Великих Народних Зборів з метою зміни форми державного устрою з парламентарної на президентську республіку. Запропоноване питання звучало наступним чином:

«Чи підтримуєте ви проведення виборів до Великих Народних Зборів, які вирішують питання щодо змін у формі державного управління від парламентарної республіки до президентської республіки?»

Аргументи ІТН базувались на тому, що в умовах нинішнього устрою, незважаючи на формальне розділення влади на законодавчу, виконавчу та судову, фактично спостерігається концентрація повноважень у виконавчій гілці влади. Особливо це помітно в діяльності останніх урядів, що призводить до порушення принципів конституційного поділу влади. Представники ІТН зазначають:

«Після 30 років невдалого функціонування парламентарної системи, коли Кабінет часто діє всупереч Конституції, необхідно створити систему, де влада більш чітко розподілена. Лише таким чином можна подолати спадщину комуністичного режиму, коли відсутні ефективні механізми громадського контролю через недостатньо розвинене громадянське суспільство та слабкий середній клас.»

Ініціатори референдуму з ІТН розглядали його як засіб для прямого волевиявлення громадян щодо трансформації державного устрою та створення умов для більш ефективного, відповідального і прозорого управління Болгарії.

Черговою спробою запустити процес переходу до президентської форми правління є створення у листопаді 2024 році ініціативної групи на чолі з Красимиром Янковим - вихідцем із БСП.  У 2020 році він покинув Болгарську соціалістичну партію (БСП) через незгоду з політикою тодішнього лідера соціалістів Корнелії Нінової. Згодом він очолив формацію «Болгарська прогресивна лінія», яка позиціонується як лівий політичний проект. Також Янков був кандидатом у депутати Народних Зборів від партії «Български възход». Останній політичний проект пов'язаний з президентом Руменом Радєвим. Його подальша політична діяльність спрямована на розбудову платформи, що підтримує ідею президентської республіки.

Основна мета платформи полягає у мобілізації підтримки ідеї президентської республіки на регіональному рівні. Група планує створення філій у великих містах країни.

Ключовим аспектом цієї ініціативи є співпраця з окремими представниками Болгарської соціалістичної партії (БСП) та партії «Български възход», а також підтримка позицій Румена Радєва, що свідчить про формування широкої політичної коаліції навколо питання оновлення державного устрою. Завдяки такому об’єднанню ініціатива має потенціал залучити широку підтримку серед окремих політичних кіл. 

30 січня 2025 року у місті Відін Громадський рух за президентську республіку оголосив про початок нового етапу своєї роботи. За інформацією, на пресконференції в Національному прес-клубі БТА, ініціатор і координатор руху, Красимир Янков, повідомив, що наприкінці літа планується провести загальні збори, які можна порівняти з конгресом делегатів або зібранням представників. Під час цих зборів більшість активних волонтерів визначить, які конкретні зміни до основного закону потрібно запропонувати. Після проведення загальних зборів делегати з мандатом зібрання планують звернутися до чинних політиків із вимогою провести національний референдум щодо запропонованих змін. В платформі очікують, что правляча еліта Болгарії ймовірно протидіятиме збору підписів. 

За словами Янкова, після того як буде зібрано необхідні 400 тисяч підписів для обов’язкового референдуму, рух стане основою ініціативного комітету, який у національному референдумі виступатиме за перехід Болгарії до президентської республіки. Якщо референдум покаже позитивний результат, що, за його словами, є дуже ймовірним, чинні політики змушені будуть організувати вибори до Великих Народних Зборів Болгарії. Крім того, Янков зазначив, що до кінця березня очікується повномасштабна структуризація руху по всій країні, а не лише у великих регіональних центрах. Це має забезпечити широку мобілізацію підтримки та створити міцну базу для подальшої реалізації планованих змін у державному устрої.

Діяльність кампанії послідовно набирає системний характер вже 5 лютого 2025 року Громадянський рух за президентську республіку вчергове провели прес-конференцію вже у Велико Тирново. Красимір Янков зазначив, що мета у 2026 році успішно провести референдум щодо президентської республіки. За його словами, амбіції громадського руху – до вересня зібрати близько 1 млн підписів, які можна буде передати до парламенту. Янков заявив, що звернення до референдуму буде організовано на громадських засадах. Він підкреслив, що президент Румен Радев не має відношення до громадянського руху.  

Нагадаємо, що другий і останній п’ятирічний президентський мандат чинного глави держави Румена Радева за Конституцією Болгарії спливає у 2026 році і наступні вибори президента та віце-президента Болгарії мають відбутись у листопаді 2026 року, а церемонія інавгурації Президента Республіки Болгарія має відбутися у січні 2027 року.

Позиції провідних політичних партій, відносно переходу до президентської республіки

Позиція коаліції ГЕРБ-СДС

Співголова ГЕРБ-СДС Румен Христов категорично проти президентської республіки.-  “Я був головним секретарем адміністрації Петра Стоянова 5 років». Я знаю цю інституцію. Президентська республіка – найгірший варіант для молодої демократії, як Болгарія”.

Кандидат у президенти у 2021 році висунутий Ініціативним комітетом, підтриманим ГЕРБ-СДС, професор Атанас Герджиков заявив: «Тверда рука – це спокуса. За його словами, Болгарія є невідповідним місцем для президентської республіки, враховуючи незрілу демократію. Навіть найкращий і найправильніший президент буде небезпечним із великою концентрацією влади».

У свою чергу чинний очільник партії ГЕРБ-СДС Бойко Борисов у далекому 2003 році перебуваючи на посаді Головного секретаря МВС Болгарії виступив з ініціативою за президентську республіку, його ідею президентської республіки тодішній спікер парламенту Огнян Герджиков відкинув як недоречну.

В останній час точаться розмови відносно майбутнього президенського мандату Бойка Борисова у 2027 році, зокрема наближені люди до Бойка Борисова виступають з цією ініціативою.

Колишній спікер парламенту, член ГЕРБ-СДС та найближчий соратник Бойко Борисова Вежді Рашидов не бачить причин, чому не має бути домовленості про посади між Дондуков 1 і Дондуков 2 (ред. президентство та Кабінет міністрів), а також запитав, чому Бойко Борисов не повинен стати президентом після терміну Румена Радева. "Я не бачу причин, чому Бойко Борисов не повинен бути президентом. Він найдосвідченіший, чому б йому не бути президентом країни? Після цієї довгої втоми від перемог Борисов підійшов би бути президентом країни з міжнародними контактами, які він має. Чому б Румену Радеву не стати прем'єр-міністром, якщо Бойко Борисов президент", - заявив Вежді Рашидов в ефірі Болгарського Національного Телебачення. 

Треба зазначити, що понад 10 років, коли наближаються президентські вибори, постійно лунають припущення, що Борисов балотуватиметься на пост глави держави. Він сам не виключав цього варіанту протягом багатьох років і навіть обіцяв, що зробить це, але врешті-решт протягом багатьох років він вирішив підтримати інших кандидатів, зокрема Росена Плевнелієва, Цецьку Цачеву та Анастаса Герджикова.

Позиція коаліцiї “Продължаваме Промяната - Демократична България” 

ПП-ДБ у своїй відповіді на твердження Румена Радева про нездатність держави керувати портом Росенец, нагадала главі держави, що Болгарія є європейською парламентською, а не президентською республікою. 

Народний депутат від ПП-ДБ Явор Божанков у 2023 році підготував законопроект, який суттєво обмежує повноваження президента. Деякі ЗМІ назвали це "антирадевським" законом це, по суті, акт, спрямований на те, щоб поставити мат президенту – саме цьому – і перетворити його на безславного церемоніймейстера.

Ще один депутат від ПП-ДБ Стелла Ніколова на своїй сторінці у Facebook попередила, що: “З президентською республікою прийде «горския» і вони награються, але буде пізно». Болгарія повинна зберегти парламентську республіку, незважаючи на товстого хлопчика (ред. Делян Пеєвскі) та його обслуговуючий персонал!”.

Позиція Болгарської соціалістичної партії 

Очільник болгарського парламенту Наталія Киселова, член політичної партії БСП-Обединена левица, у 2022 році в інтерв’ю для «Телеграф» висловила своє бачення щодо закликів до переходу до президентської республіки та проведення референдуму з цього питання: “Оскільки ми є свідками нездатності Народних зборів сформувати уряд, створюється відчуття, що якщо відповідальність буде перекладена на інший орган, то він буде функціонувати. Але якщо у нас є парламент, який повинен приймати закони, а уряд формується президентом, чи не буде протистояння ще серйознішим? Знову будемо свідками блокування. У мене є аргументи проти допустимості такого референдуму, хоча в 44-х Народних зборах  була скасована заборона, яка обмежувала можливість референдуму з питань компетенції Великих народних зборів. Зараз деякі юристи вважають, що після скасування заборони це допустимо. Але є практика Конституційного суду, що питання з компетенції інших органів не можуть виноситися на національний референдум до народу. На мою думку, не президентська республіка зараз є рішенням, а зміна поведінки партій. Я маю на увазі спосіб, яким вони функціонують, тому що деякі вже перетворилися на партії-одноденки. Це хмарні або віртуальні партії-проекти. Вони створюються з конкретною метою для однієї або двох участей у виборах, а потім завершуються і замінюються новими. Це є причиною того, що наше парламентське життя не на тому рівні, якого ми очікуємо”.

У свою чергу Борислав Гуцанов Міністр праці та соціальної політики, Співголова депутатської групи «БСП – Обединена левиц» у болгарському парламенті  51-го скликання, перебуваючи на посаді організаційного секретаря і члена Виконавчого бюро Болгарської соціалістичної партії у 2022 році, звертаючись до віце-президента Ильяни Йотової заявив що:”Болгарія є парламентською, а не президентською республікою”.

Колишній заступник голови парламентської групи „БСП за България“ Георгій Свіленський, якого виключили з БСП разом із Корнелією Ніновою, представляючи позицію БСП в ефірі на БНТ, у 2022 році заявив: «Звичайно, дебатам про президентську республіку немає місця в Болгарії та вони є контрпродуктивними. Ми старанно виливали відра олії в цей вогонь, але розум переміг. Тому що Болгарія є парламентською республікою і місце формування уряду в болгарському парламенті».

ВИСНОВОК

З кожним роком тривалої політичної кризи в Болгарії все частіше звучать заклики перейти від парламентської до президентської форми правління. Окремі політичні гравці перейшли до практичних кроків та, прикриваючись ініціативою низів, намагаються запустити складний конституційний процес на шляху до концентрації значної частини влади у руках однієї людини. Однак достатньо сильна протидія парламентських політичних сил може заблокувати зміни до Конституції. Ще декілька років тому майже половина населення Болгарії виступала проти переходу до президентської республіки, однак політична криза із погіршенням соціально-економічної ситуації в країні, здається, може схилити терези на користь зміни форми правління. На цю тему також проведено  соціологічні дослідження Gallup International Association  дворічної давності, лише чверть болгар підтримують ідею запровадження в Болгарії президентської республіки. 47,5% схильні не погоджуватися. 28% не можуть дати оцінку, що соціологи пояснюють необхідністю широкої та глибокої інформаційної кампанії з даної теми.