Політична криза в Болгарії: передумови, розвиток та ймовірність вирішення

З 2021 року Болгарія переживає серйозну політичну кризу, яка призвела до проведення шести парламентських виборів протягом останніх трьох років. На черзі черговий етап передвиборчої гонки, результати яких малоймовірно дозволять Болгарії вийти з крутого політичного піке.

Політична криза в Болгарії 

Влітку 2020 року Болгарія стала свідком масштабних антикорупційних протестів, причинами яких стали мафіозація влади, зростання беззаконня та прояви обмеження свободи слова громадян. Акції протесту проявили глибокі проблеми з довірою до державних інституцій в Болгарії та стали початком затяжної політичної нестабільності.

У квітні 2021 року відбулися чергові парламентські вибори. За результатами голосування, провладна партія ГЕРБ зберегла лідерство (26,18% або 75 мандатів в Народному зібранні), однак не змогла сформувати новий стабільний уряд. На фоні антикорупційних протестів жодна з політичних сил не погодилась увійти в коаліцію з партією ГЕРБ на чолі з колишнім прем'єр-міністром Бойко Борисовим. Політичною аномалією квітневих виборів 2021 року стало входження до Народного зібрання зовсім нової політичної сили - партії “Има такъв народ” на чолі з шоуменом Славі Тріфоновим. Їй болгари віддали друге місце (17,66% або 51 мандат). Але ні “Има такъв народ” Славі Тріфонова, ні партія “Демократична България” на чолі з Атанас Атанасовим та Христо Івановим також не змогли сформувати уряд. Як наслідок, президент Румен Радєв оголосив про позачергові вибори до Народного зібрання Болгарії. 

За результатами липневих виборів 2021 року партія “Има такъв народ” отримує перше місце (24,08% або 65 мандатів), обігнав ГЕРБ менш ніж на один відсоток. Однак нова політична сила з суттєвою підтримкою населення та запитом на оновлення влади не змогла консолідувати довкола себе навіть ідеологічно близьких до себе партій та провалила реалізацію першого мандату. Інші партії також не змогли сформувати коаліцію. Це стало ще однією невдалою спробою утворити кабінет, що призвело до проведення третіх виборів. 

Треті позачергові вибори в листопаді 2021: Цього разу перемогла неофіційно висунута партія президента Румена Радєва «Продължаваме промяната». Їй вдалося сформувати кабінет, заручившись підтримкою Демократичної Болгарії (ДБ), “Има такъв народ” та Болгарською соціалістичною партією Корнелії Нінової. Коаліційний уряд протримався декілька місяців. Однак в червні 2022 року, після виходу із коаліції “Има такъв народ”, партія ГЕРБ запросила голосування в парламенті з питання довіри до уряду, яке було провалено. Як наслідок, політична криза в Болгарії продовжилась та країна пішла на черговий виток позачергових виборів. 

В жовтні 2022 року в результаті голосування партія ГЕРБ знову отримала перше місце, але в рамках реалізації першого мандату не знайшла підтримки серед парламентських партій та провалила формування уряду. Другий та третій мандати президент Румен Радєв вручив ПП та БСП, які також не спромоглися заручитися підтримкою інших партій. 

В квітні 2023 року відбуваються п'яті позачергові вибори. Перше місце знову отримала партія ГЕРБ (26,72% або 69 мандатів). В кулуарах ширились чутки, що лідер партії ГЕРБ Бойко Борисов має намір укласти коаліційну угоду з БСП, "Възраждане" та “Има такъв народ”, однак чутки не виправдались. Після зовнішньополітичного тиску зі сторони політичного керівництва ЄС, здавалось непримиримі політичні вороги ГЕРБ та коаліція ПП-ДБ домовились про створення ротаційного коаліційного уряду. Його очолив кандидат від ПП-ДБ Ніколай Денков, а його заступником - міністром закордонних справ стала кандидатура ГЕРБ Марія Габріель. В рамках коаліційної угоди передбачалось, що перші 9 місяців керуватиме країною Ніколай Денков, а другу - Марія Габріель. Варто зазначити, що ротаційний уряд ГЕРБ та ПП-ДБ також підтримала протурецька партія ДПС. 

Незважаючи на угоду, яка передбачала, що через дев'ять місяців Марія Габріель обійме посаду прем'єр-міністра, а Денков стане віце-прем'єр-міністром, ця "джентльменська" домовленість між ГЕРБ і ПП-ДБ не була реалізована.

В липні 2024 року відбулись чергові позачергові вибори, на яких ГЕРБ знову отримав перше місце, хоча результат партії просів майже на 2%. Крім того, явка виборців також була рекордно низькою - на дільниці прийшли лише 34,41% виборців, які мали право голосу. Це був чіткий сигнал про низьку довіру до політичних партій і політичну кризу, яка триває в країні.

Після розподілу місць у 50-х Народних зборах для формування уряду був потрібен 121 голос. Жодна партія не змогла зібрати достатньо підтримки для формування кабінету міністрів. Перший мандат президент Румен Радєв вручив ГЕРБ, які запропонували Росену Желязкову сформувати коаліційний уряд. Однак спроба реалізувати перший мандат провалилася, оскільки всі партії, крім ДПС, категорично проголосували проти. Другий дослідницький мандат на формування кабінету 22 липня 2024 року вручили другій за величиною політичній силі - коаліції ПП-ДБ. Вони повернули мандат нереалізованим.

Після того, як друга спроба сформувати уряд закінчилася невдало, Конституція Болгарії дає останню можливість. Президент Румен Радєв вручив третій мандат політичній партії “Има такъв народ”. В партії був майже місяць на реалізацію мандату, після переговорів з усіма парламентськими партіями, їхні спроби сформувати уряд не досягли успіху. 5 серпня “Има такъв народ” повернув мандат не виконаним. За словами президента Болгарії Румена Радєва:”Спіраль безрезультатних виборів продовжує крутитися. Це не тільки викликає роздратування, але й розблоковує низку деструктивних процесів – відчуження громадян від демократичних виборів і блокування багатьох інституцій».

Таким чином, Болгарія йде на позачергові дострокові парламентські вибори, які відбудуться в середині або в кінці жовтня. Зважаючи на сучасний політичний контекст, очевидно, що ці вибори пройдуть на фоні виборів у США. Американська політика та її динаміка традиційно впливають на світовий політичний ландшафт, зокрема на європейські країни. Зміна адміністрації у Вашингтоні може внести корективи у внутрішні та зовнішньополітичні пріоритети Болгарії.

Разом із тим, можливість досягнення згоди між ГЕРБ, ПП-ДБ та оновленої ДПС невизначена, але реалістична. ГЕРБ і ПП-ДБ раніше демонстрували готовність до співпраці з ключових питань. ДПС під керівництвом Ахмеда Догана може знову бути ключовим партнером, оскільки - вплив медіамагнату Деляна Пеєвського на партію зменшився після його виходу з ДПС. Ймовірно останній спробує створити нову партію, що з використанням медійного ресурсу може змінити політичну динаміку, додавши нових політичних елементів на сцену. Болгарські реалії демонструють, що основи успішної правлячої коаліції закладаються не після виборів, а до них. Чи зможуть провідні болгарські політичні партії домовитися заради процвітання та стабільності держави — це покажуть нові вибори.

Війна в Україні та конституційна криза в Болгарії

Війна Росії в Україні має значний вплив на політичну кризу в Болгарії, поглибивши вже існуючі протиріччя між основними політичними силами в країні. Особливо яскраво ці розбіжності проявляються у ставленні до міжнародної політики та майбутній зовнішньополітичній орієнтації Болгарії.  

З одного боку, частина політичних партій і суспільства в Болгарії орієнтована на Європейський Союз і НАТО, підтримуючи цінності демократії, вільного ринку і прав людини. Вони бачать європейську інтеграцію та співпрацю із США як ключ до кращого майбутнього для Болгарії, економічного розвитку та стабільності. Такі партії, як ГЕРБ, ПП-ДБ та ДПС наполягають на підтримці України у відсічі  російській агресії та закликають до посилення санкцій проти Москви та кремлівського режиму. 

З іншого боку, в Болгарії є політичні партії та маргіналізовані групи, які виявляють симпатії до сьогоднішньої диктаторської Росії. Поступово популярності набирає популістська партія “Възраждане” на чолі з Костадіном Костадіновим, який не приховує свої зв'язки з Росією. Вперше в парламент зайшла партія “Величие”, яка позиціонує себе проросійською та радикальною партією. Дані партії спекулюють  історичними зв’язками з Російською імперією та Радянським Союзом та дотримуються антизахідних позицій, виступаючи проти санкцій накладених на Росію. Російська пропаганда та вплив активно підтримує та фінансує ці партії, посилюючи їхні антиєвропейські настрої та вносячи подальший розкол у болгарське суспільство. 

Висновки

Поляризація суспільства та політичної еліти в Болгарії призводить до труднощів у формуванні стабільного уряду. Конфлікт між проєвропейськими та проросійськими силами посилює конфронтацію та протистояння навколо основних пріоритетів майбутнього країни. В результаті болгарські політичні інституції паралізовані, а можливість здійснення ключових реформ для соціально-економічного процвітання болгар значно зменшується, оскільки тимчасові уряди не можуть повністю виконувати провідну роль для стійких змін у Болгарії. Війна Росії в Україні не тільки загострила зовнішньополітичні виклики Болгарії, а й висвітлила внутрішній ідеологічний розкол болгарського суспільства. 

Можливість досягнення згоди між ГЕРБ, ПП-ДБ та оновленої ДПС невизначена, але реалістична. ГЕРБ і ПП-ДБ раніше демонстрували готовність до співпраці з ключових питань. ДПС під керівництвом Ахмеда Догана може знову бути ключовим партнером, оскільки Вплив Деляна Пеєвського на партію зменшився після його виходу з ДПС. Ймовірно, він спробує створити нову партію, що з використанням медійного ресурсу це може змінити політичну динаміку, додавши нових політичних елементів на сцену. Тож факти свідчать про те, що восени болгари обиратимуть 51 Народні збори. Політична криза продовжує залишатися в центрі викликів Болгарії, і громадяни стикаються з новими виборами, які повинні забезпечити вирішення тривалої нестабільності в країні.

Автор: Михайло Панайотов, експерт Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу