В Молдові відбулось голосування на президентських виборах та референдумі про інтеграцію до Європейського Союзу. Діючий президент Молдови Майя Санду очікувано не змогла отримати більшість в першому турі та зустрінеться у другому турі із висуванцем соціалістів, відстороненим генпрокурором Олександром Стояногло. Разом із тим, результати референдуму продемонстрували, як не голова молдовська правоохоронна система та політичний клас, до агресивного втручання російської еліти у внутрішні справи Країни.

Підрахунок голосів ще триває, однак можна зробити перші висновки. Діючий президент Молдови Майя Санду робила ставку на проєвропейський електорат та ймовірно очікувала, що референдум допоможе їй консолідувати його довкола себе. Однак, частина виборців, які віддали голоси за ЄС, не підтримала її. Попередньо Майя Санду виходить до другого туру із 42,09% голосів виборців. Достатньо непоганий результат показав кандидат від ПСРМ Олександр Стояногло – 26,26% голосів. Різниця в голосах – майже 250 тисяч.

В Молдові моделювали різні варіанти при такій комбінації. Наприклад, компанія iData, опитування якої виявилось найбільш ближче до фактичних результатів, прогнозувала, що в другому турі у випадку комбінації Майя Санду та Олександр Стояногло результати можуть бути – 40,% проти 35,4%. Разом із тим, не варто забувати про високий відсоток євроскептиків, які все ж можуть проголосувати проти Майї Санду, а також можливостей проросійських сил Молдови, зокрема біглого олігарха Ілана Шора, який на прикладі референдуму та голосуванні за башкана Гагаузії в 2023 році, продемонстрував достатньо сильну мережу так званих «прихильників». Тому другий тур президентських виборів буде достатньо складний для Майї Санду та її команди політтехнологів.

Більше занепокоєння викликають результати голосування на референдумі про закріплення в Конституції Молдови невідворотності європейської інтеграції, в якому прийняли учать майже півтора мільйона виборців. Перевага прихильників європейської інтеграції над противниками менше 10 тисяч голосів, а у відсотках 50,21% проти 49,79%. Левову частку голосів за інтеграцію до ЄС віддали жителі столиці та центральних районів Молдови, а також діаспора в країнах Європи та Північної Америки. Разом із тим, противники ЄС зосередились на півночі та півдні країни.

Коментуючи результати голосування, президент Майя Санду наголосила, що криміналітет та пов’язані з російською елітою сили змогли організувати число «прихильників» на рівні 300 тисяч. Раніше правоохоронні органи Молдови оприлюднили дані про 130 тисяч підкуплених виборців оточенням Ілана Шора, який знаходиться в Москві. Достатньо ймовірно вказана сітка відпрацювала на референдумі та у випадку неспроможності правоохоронної системи не допустити аналогічний сценарій у другому турі президентських виборів та на парламентських виборах 2025 року, результати для проєвропейських сил Молдови можуть бути неочікуваними. Варто нагадати вибори башкана Гагаузії в 2023 році, коли перемогу отримала раніше нікому не відомий кандидат від партії «ШОР» Євгенія Гуцул, при тому, що представники інших кандидатів та правоохоронні органи мали дані про масову скупку голосів, але не змогли в повній мірі захистити демократичний процес від втручання.

Попередній аналіз голосування на референдумі в регіонах Молдови продемонстрував зміни, які відбулися за останні роки. Важливо підкреслити, що більше третини (37,4%) жителів Придністровського регіону Молдови, який не контролюється Кишиневом, віддала голоси за Європейську інтеграцію. Разом із тим, в Гагаузькій автономії, де достатньо сильні проросійські настрої та посилився вплив оточення Ілана Шора, лише 5,16% віддали голоси за ЄС. Тараклійський район Молдови, де переважно проживають представники болгарської національності, які мають одночасно молдовське та болгарське громадянства, також не підтримали європейські інтеграційні процеси - 13,15% «за» та 86,85% «проти». В прикордонних районах з Румунією, де вважалось достатньо сильні проєвропейські настрої, також виявилась незначна перевага противників інтеграції в ЄС.

Владі в Кишиневі прийдеться швидко реагувати на отримані результати та врахувати помилки перед другим туром голосування, яке відбудеться 3 листопада 2024 року. Більше того, в 2025 році відбудуться парламентські вибори, на яких вірогідно може відбутись реванш проросійських сил. В парламентській республіці, де ключову роль відіграє не президент, а саме парламент та уряд, програш проєвропейських партій матиме суттєвий вплив на зовнішньополітичному векторі, навіть якщо курс на входження до ЄС буде закріплено в Конституції. Майя Санду може опинитися в ситуації, коли не впливатиме на внутрішню та зовнішню політику країни. Достатньо згадати колишнього президента Молдови Ніколая Тімофті та ситуацію після обрання Ігоря Додона, коли парламент країни відібрав у нього право назначати керівника спеціальної служби СІБ.

 

Голова правління ГО "Лабораторія досліджень та інформаційного аналізу"

Ігор Карпеченко